Сьогодні Українська громада в Норвегії з почуттям великої вдячності і шани святкує 100-річчя з дня народження свого засновника Миколи Радейка. Саме завдяки його активній діяльності розпочалася власна історія громади тут, далеко від рідного дому, але з відчуттям міцності свого коріння, сили українського духу. Будучи активним борцем за волю України як член ОУН-УПА, пройшовши через серйозні випробування та поневіряння, він опинився у Норвегії влітку 1948 року. Своє нове життєве кредо Микола сформулював ще в студентські роки у статті, яку написав до газети «Універсітас»: «Кожен емігрант тяжіє до тої країни, з якої він прибув. І якщо вона окупована, то збільшуються і зобов’язання емігранта щодо своїх земляків на батьківщині. Коли окупанти нищать там давню культуру і літературу, фальшують історію, крадуть мови, щоб виховати молодь у своєму дусі, то і емігранти зі свого боку повинні зберігати всі культурні скарби, яким загрожують окупанти». (Джерело: Christensen Chr. Frihet for Ukraina. Historien om Mykola Radejko. – Oslo: J.W. Cappelens forlag AS, 1992. – s. 136: «Enhver emigrasjon graviterer dit hvor den kommer fra. Er landet okkupert, vokser også emigrantenes oppgave og forpliktelser overfor sine landsmenn hjemme. Når okkupanter devasterer (ødelegger) landets gamle kultur og litteratur og når den forfalsker landets historie og stjeler begavet ungdom for å oppdra dem i sin ånd, så må da emigrantene på sin siden bevare alle kulturelle skatter som er truet av okkupanten») Нині перед Українською громадою у Норвегії стоїть важливе завдання – продовження справи, започаткованої Миколою Радейком. І його життєве кредо, повинно стати стратегічною метою діяльності української діаспори: об’єднання зусиль українців всього світу для формування правдивого образу України, відродження її правдивої історії, плекання української мови, збереження українських традицій, формування позитивного іміджу України у світі.
Автор Оксана Гук